Олександр Вілкул: Приватизація Одеського припортового заводу під час кризи – це злочин і мародерство

Олександр Вілкул: Приватизація Одеського припортового заводу під час кризи – це злочин і мародерство

Кандидат в Президенти від ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ Олександр Вілкул зустрівся з трудовим колективом Одеського припортового заводу і обговорив з ними нагальні проблеми підприємства.

«Одеський припортовий – це містоутворююче флагманське підприємство і приклад мародерства чинної влади. Спеціально зупинили підприємство для того, щоб якомога дешевше самим собі приватизувати. Практично вкрасти. Це курка, яка несла золоті яйця. Мільярди платила до бюджету України. Сьогодні половина трудового колективу вже роз'їхалася на заробітки по всьому світу. А ті, хто ще залишився, ледве-ледве виживають», – сказав Олександр Вілкул.

Лідер опозиції підкреслив, що Одеський припортовий – це не тільки стратегічне, але і надприбуткове підприємство за ефективної організації його роботи. При цьому проблеми заводу носять штучний характер і є результатом кулуарних спекуляцій чиновників і корупціонерів, близьких до влади.

Про тяжке становище заводу каже одна цифра – за останні п'ять років кількість працюючих скоротилася в два раз – з 4 до 2 тисяч, сотні заяв на звільнення лежать у відділі кадрів. Через проблеми з поставками природного газу ОПЗ фактично простоює.

«Позаду мене стоїть непрацююче обладнання. Це обладнання, яке 40 років працювало. І ось останні роки три ми працюємо тільки три місяці на рік, дев'ять місяців стоїмо. А воно створене, щоб працювати цілодобово, без вихідних, без свят. Тоді виходить ефективна робота, тоді виходять зарплати, податки для країни. Олександр Вілкул працював на виробництві, знає виробництво. І він розуміє наш біль, і він розуміє нашу заклопотаність, і він знає шляхи виходу з цієї ситуації», – сказав Валерій Севастьянов, заступник директора Одеського припортового заводу.

Фонд держмайна навесні 2018 р. намагався продати Одеський припортовий завод за 54 млн дол., що в 15 разів нижче, ніж 5 років тому (у 2015 р. стартова ціна підприємства була понад півмільярда доларів, а в 2013 р. йшлося про більш ніж 800 млн дол.). При цьому, відповідно до плану Кабміну, загальний дохід від всієї приватизації стратегічних підприємств в 2019 р. заплановано на рівні всього близько 600 млн дол.

Серед «лотів», виставлених на продаж, значаться такі стратегічно важливі для України підприємства, як «Турбоатом», «Електроважмаш», «Сумихімпром», Одеський припортовий завод, Запорізький титано-магнієвий комбінат, «Індара» – єдиний в Україні завод з повним циклом виробництва інсуліну. Іншими словами, підприємства, які з повним правом можна назвати національним надбанням.

Олександр Вілкул підкреслив: «Я захищаю інтереси держави і трудових колективів. Всі плани приватизації стратегічних об'єктів повинні бути згорнуті до перезавантаження влади і початку промислового зростання. Україна є і буде розвиненою промисловою державою, а не убогою, аграрною 15-мільйонною країною, з якої все трудове населення виїхало за кордон на заробітки».

Для подолання кризи в економіці та промисловості, кандидат в Президенти від опозиції розробив комплекс заходів для «Нової індустріалізації» України. В її основі – державне замовлення, промислове зростання, великі інфраструктурні проекти, залучення іноземних інвестицій, податкові пільги для реального сектора економіки і довгі «дешеві» кредити.

«Я відновлю підприємство. Я дам українцям тут, на Батьківщині, гідну роботу з високою заробітною платою. А всі мародери відповідатимуть за законом», – резюмував Олександр Вілкул.

13 березня 2019 17:34
'site2018:subscribe.form' is not a component